Не шах, а #МАТ#
БІблія
"Збережи свій язик від зла, а свої губи - від брехливих слів"
Нецензурна лексика
Вона ж - "інвективна лексика", "матюк", "лихослів'я", "лайка", "вульгаризм".
Як кажуть, у лиха багато назв.
Хіба лаятися - дійсно погано?
Що трактує наука стосовно "бруднослів'я".
Так, інвективна лексика найчастіше застосовується у стані афекту (лат.аffectus - "настрій", "хвилювання") - короткочасного сильного переживання: гніву, люті, відчаю, раптової бурхливої радості тощо, коли в критичних умовах людина неспроможна відразу знайти вихід із ситуації.
Вірогідно, що лайка зіграла певну позитивну роль на ранніх етапах історії людства, ставши замінником фізичної агресії: груба образа соплемінника була меншим злом у порівнянні з його розтрощеною головою. Однак, суспільство поступово еволюціонувало і почало вводити обмеження на первісні способи прояву інвективної лексики.
Хочете сказати мат – заміняйте на «квітка», радить чернівчанка.
Хочете сказати мат – заміняйте на «квітка», радить чернівчанка.

12-річна Оленка скаржиться, що лайка у громадському транспорті та на вулицях Чернівців змушує ніяковіти. Дівчинці доводилося затикати вуха навушниками, аби музика відволікала від потоку лихослів'я.

Дивно, але саме матюк увійшов у традицію, як частина нашого лексикону. Ба більше, благородна лайка – своєрідна ідентифікація нації. Це щось подібне до «молдовани – мамалига», «Швейцарія – годинники», «італійці – спагеті».

Дотепно згострити у потрібному місці, ще й з відповідною інтонацією – краще за буковинський тост!

Що ж таке "матюк" ?
Лайка, як "вафельна" дошка карпатського походження: з купи тирси виходить одна, але ґрунтовна дерев'яна поверхня.



АХТУНГ! АХТУНГ!
Психолог пояснює...


Чернівецький психолог Альона Головіна пояснює: "Для нас не вперше відчувати злість, роздратування, гнів, неприязнь. Якщо людина емоційно реагує на ситуацію, за допомогою мата вона об'єднує багато слів в одне, доволі містке.

Звичайно, набагато простіше пояснити щось складне одним словом, ніж зважено розказати про свої почуття".


З дитинства батьки намагаються вчити дитя хороших манер.
А матюк –як бур'ян у міських газонах, – ніби його не має бути, але він є.

Тонкощів лайки геть не викладають у школах, а за словесне неподобство учня вчителька може зашарітися та черкнути у щоденник своє обурення.

Далі за схемою, напевне, висварять батьки. Можливо, при відчитуванні й в самих вилетить «пташка» з вуст.
"НІ" - ПОКАРАННЮ!
Проти такої застарілої системи покарання за лайку викладачка Людмила Галба.
"Діти – особлива категорія, яка швидко всьому вчиться, і якщо цю властивість направити не в те русло, результат виходить досить прикрим. Тому ще з періоду дошколярства малечу потрібно підготувати, прививаючи смак до «хорошої книги» та стилю мовлення. За дітками помічаю, що варто почати це вводити у вік – до 7 років, бо саме тоді батьки мають на малечу шалений вплив.

У підлітковий період звичайно виховувати важче, бо це ще не доросла особистість, але вже й не дитина. І знову від батьків та викладачів залежить, який образ «примірятиме» на себе підліток. Багато чого залежить від того, в яких ви стосунках із дитиною. В ідеалі – батькам варто деколи згадати себе в ті роки, в яких зараз їхня дитина. Так краще зрозуміти її та налаштувати на «посиденьки».
Мені,
як педагогу, це допомагає".

Чому лаятися – погано?
Припустимо, вас звільнили з роботи, хамовито відповів водій маршрутки, розрядився телефон, загубили гаманець на базарі, словом сталося те, на що мозок реагує одним словом, не задумуючись.

У цьому випадку:



Психолог
Головіна А.
«Головне – знати межі, бачити, де закінчується твоя зона і починається інша. За таких умов і вовки ситі й кози цілі».
А для інших ненормативна лексика – це вульгарно і непристойно. Обурення виявляються у вигляді таблички в салоні громадського транспорту: «Матюк – гірше зброї», або зауваження дітям чи дорослим. Останніх лаяти треба трохи осторонь, щоби вчасно накивати п'ятами.

Можна також покликати поліцію проти гострослівного вуйка і поповнити державний гаманець за кожен виказаний «гріх» на 50 гривень. Закон теж піклується за чисту, солов'їну.

Тоді звинувачена сторона може підсумувати матеріальні збитки тим самим, чисто українським, «собаці під хвіст». Наче, не образив, але свою думку виказав.

Загалом, на кожного не вгодиш, бо лаятися чи ні, зрештою справа смаку. Комусь до вподоби кава з корицею, хтось додає цукор та вершки, інші полюбляють класичний еспресо.

Є й такі, що вважають звичку лаятися – хворобою, й хочуть швидше сказати їй «під три чорти».
Що порадити ?
1. Читати, і ще раз читати

Використання мату властиве більшості людей, професії яких пов'язані з фізичними навантаженнями, ніж розумовими.

Тому, замість пульту, не полінуйтеся взяти до рук книжку, газету чи журнал.

2. Бути прикладом для дітей та молоді

Якщо людина вживає слова-паразити, велика ймовірність того, що почала вона це з дитячого віку. Діти швидко вловлюють нову інформацію та копіюють своїх батьків. Боротися з цим потрібно в першу чергу самим дорослим. Карати дітей не варто, бо «що не вільно, те й кортить».

3. Не створювати емоційний зашморг

Якщо ми не ховаємо своїх почуттів, не пресуємо їх, - негативного згустку, що згодом перетвориться на потік нецензурної лексики, годі чекати.

4. Спостерігати за собою

Якщо Ви зріла людина, доречно прослідкувати за собою 21 день або попросити про це близьких чи друзів. Приблизно, саме стільки часу потрібно для того, щоби сформувалася нова звичка.

Тому, з гаслом : «Геть МАТЮК!» впевнено тримаємо словесну оборону близько місяця.

Для кращого ефекту психолог пропонує одягати на зап'ястя тонку гумову стрічку, бажано кольорову. Коли вимовляєте погане слово, легенько смикніть за неї. Больового шоку не буде, але на рівні підсвідомого ви вже будете знати, що за це передбачено покарання.



Ну а ті, хто бачить у гострослів'ї естетику, мистецтво, – ходять на літературні вечори до Андрія Любки, Сергія Жадана та Леся Подерв'янського, погоджуючись з висловом останнього про те, що: «Справжнє мистецтво – це кілька прошарків. Деякі бачать тільки те, що зверху лежить. Освічена людина сприймає все набагато глибше».
У кожного з нас є свій, відмінний від інших, поріг сприйняття брутальної лайки. Він залежить від системи моральних і культурних цінностей, рівень самоповаги людини, вміння протидіяти, конкретні обставини та ін.

Є люди, яких лихослів'я, словесні образи вражають не менше, ніж тілесні побої.
Карл Берне,
німецький публіцист ХІХст.
"Кажуть: вислів створюється думкою, але так само можна було б сказати: думка створюється висловом".
Про використання матів в літературі пояснює кандидат філологічних наук, доцент кафедри сучасної української мови Алла Агафонова:
З погляду функціональності мови прикро, що такі слова мають зараз великий попит, особливо серед молоді.

Прикладів використання нецензурної лексики досить багато саме в сучасній урбаністичній літературі, де її використовують як засіб для більш якісного відтворення події чи ситуації, що хоче донести автор до читача. Цим він хоче показати, що розуміє аудиторію, для якої пише, і в процесі читання вступає з нею в одне ціле.

Митці завжди у пошуках чогось живого, колоритного і… простого. Ну, не приїздили би вони на Буковину, якби до мови тут не подавали щедрої приправи.

Тоді як смакує саме наш, український матюк? Слід зауважити, що російська нецензурна лексика дає можливість пунктуації усного мовлення, тобто лайка замість знаку коми. Легше матюкнутися, ніж витримати пазу. На жаль чи на щастя, українська лайка позбавлена такої властивості.

Як промовисто буде сказати до безпардонного залицяльника «ну і Мурга ти пискатий», ніж ліплене-переліплене «хам». А на додачу ще й побажати «сто чортів в печінку». Певно, залицятися перехочуть навіть ті, хто ще збирався це зробити.

Якщо в гаманці нічого не шарудить, а лише дзеленчить – тоді доречно сказати, що попередні покупки були «собаці/коту під хвіст».

Хтось з Вас кепкує? Обурюйтеся емоційно, Ви маєте право висловлювати своє невдоволення! На противагу назві чоловічого статевому органу використайте влучне «чого шкіришся?», а для далекозорих противників зовсім не варто пояснювати заїжджений напрямок руху. Є більш оригінальне «чого балухи вилупив?».Тоді людина точно зрозуміє,чим Ви невдоволені.

Ще одне, колоритне – «А шоб тобі булька з носа вискочила». Може, не вийде зовсім і суворо, і ваш опонент на те навіть посміхнеться. Тим краще! Тоді український матюк набуде нової властивості – нетрадиційний метод знайомства.

Проти прокльонів на Вашу адресу є надійний український засіб – «а щоб тобі заклало» чи «щоб в тебе пір'я в роті поросло». Це ж який ребус задаєте Ви словесному ворогу – спочатку представити цю картину, а потім зрозуміти її значення. Вимальовується ще одна властивість української лайки – розвиток уяви.

Ось іще приклади: «гаспид», «ламага» «розлізлий», «сліпцун». Точного значення вони не мають, але за належної інтонації, додавши вдалий вираз обличчя та скориставшись власною уявою, можна таке нафантазувати…

Може, «щоб ти луснув» не так влучно й звучить і замість одного, вимовляєш аж три слова, але за такої умови 12- річній Оленці, можливо, не знадобилася би пара навушників.

Жан-Жак Руссо,
французький мислитель ХVIII ст.
"Лайка - це докази тих, хто неправий" (Жан-Жак Руссо, французький мислитель ХVIII ст.).
Мусліхаддін Сааді,
перський і таджицький поет ХІІІ ст.
"Людина вище за тварину здатністю до мови, але вона нижча за неї, якщо вживає мову неналежним чином".
Лаятися чи ні, справа Ваша, АЛЕ...
МОЗ України та Анастасія Вуйко попереджали.
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website